Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) визначено, що валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. 

 

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) i охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7 цієї статті.

 

Згідно з визначенням, наведеним у п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

 

Оскільки господарським судом рішення щодо передачі в оренду земельних ділянок визнано недійсним, то використання споживчим товариством земельних ділянок у власній господарській діяльності за цим рішенням не є правомірним. Отже, витрати споживчого товариства в даному випадку не пов'язані із здійсненням господарської діяльності i до складу валових витрат не включаються.

 

 

 

«Вісник податкової служби України», серпень 2005 р., № 31 (361), с. 39 (http://www.visnuk.com.ua)