Чи може сільська рада надати земельну ділянку із земель запасу чи резервного фонду за межами населеного пункту в оренду під забудову? Які порядок справляння та розмір плати передбачено чинним законодавством за ці землі?
(Є. Грещенко, Чернігівська обл.)
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним і Цивільним кодексами, Законом України «Про оренду землі» від 06.10.98 р. № 161-XІV, зі змінами та доповненнями (у редакції Закону України від 02.10.2003 р. № 1211-IV) іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, і договором оренди землі.
Частиною другою ст. 4 Закону № 161-XIV встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом, а частиною четвертою цієї статті визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів АР Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до розділу VIII Прикінцевих положень Закону № 161-XIV частини друга і четверта ст. 4 набирають чинності після розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності.
Оскільки розмежування зазначених земель не проведено, то згідно з п. 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.
Отже, на підставі зазначених норм земельного законодавства сільська рада має право надавати в оренду землі (запасу та резервного фонду) лише в межах населеного пункту.
Відповідно до частини третьої ст. 124 Земельного кодексу передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки зауважимо, що в 2005 р., з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 р. № 2505-IV, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється й використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-XII (зі змінами та доповненнями; у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР) та перевищувати 10 % їх нормативної грошової оцінки. Тобто цією нормою запроваджено визначення нижнього граничного розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Податкове зобов'язання із земельного податку, а також з орендної плати за землі державної та комунальної власності визначається в податковій декларації на поточний рік і сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Надія Чорноус
Заступник директора Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПА України – начальник управління місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів
Віктор Фінашко
Головний державний податковий ревізор – інспектор відділу моніторингу застосування нормативно-правових актів
«Вісник податкової служби України», серпень 2005 р., № 30 (360), с. 37 (http://www.visnuk.com.ua)
